Тарас Плахтій

Динамічні мережі. Теорія та технологія.

Концепція створення широкого громадського руху та Регламент діяльності його підрозділів

Завантажити у форматі doc

Концепція створення широкого громадського руху

І. Постановка задачі.

Широкий громадський рух (далі – Рух) має реально, а не декларативно, володіти наступними характеристиками:

–          бути цілеспрямованим та дієздатним – ефективно виробляти, приймати та виконувати власні рішення по реалізації своїх програмних цілей;

–          бути спроможним залучати до вироблення, прийняття та реалізації рішень 100% своїх активістів – тобто бути здатним розподіляти весь об’єм  необхідної роботи серед великих груп людей та координувати її колективне виконання;

–          динамічно чисельно зростати, зберігаючи і розвиваючи організаційну культуру та початкові цілі;

–          бути прозорим  до зовнішніх інформаційних впливів та впливів  грошима, силою,   шантажем;

–          підтримувати співробітництво та   незмінно  відтворювати дружні і  теплі  стосунки   між учасниками всередині структури;

–          сприяти творчій самореалізації кожного учасника та стимулювати  його до  безперервної  самоосвіти  та духовного зростання.

ІІ. Концепція діяльності Руху.

1. Рух є самоврядною цілеспрямованою організацією зі зміною структурою, у якій рішення приймаються колективно у складі мережі  за алгоритмом, що визначений у  Регламенті, а виконуються у складі ієрархій (виконавчих та проектних груп) на чолі з призначеними  відповідальними виконавцями.

В основу будови  Руху закладено концепцію „Я – організація”, що передбачає реалізацію поставлених цілей у складі невеликих функціональних самокерованих груп (команд), які  здатні діяти автономно у відповідності до програмних засад, викладених у Хартії Руху.

Фінансування Руху – за рахунок власних коштів активістів та пожертв членів і прихильників. Інформація про рух коштів є доступною і прозорою.

2. У Русі встановлюється трирівневе членство:

–          активісти – учасники Руху, які беруть участь у роботі його підрозділів, виробляють, приймають та виконують рішення;

–          члени – учасники Руху, які запрошуються до реалізації окремих проектів, беруть участь у заходах Руху та долучаються до організаційної діяльності у інший посильний спосіб;

–          прихильники – учасники Руху, які декларують свою підтримку, знайомляться з інформацією про діяльність Руху, поширюють її  і по можливості долучаються до відкритих заходів.

Вступ в члени Руху – за заявою до регіонального осередку. Перехід з членів у активісти – після роботи у регіональній Координаційній раді протягом 3 місяців за рекомендацією профільної групи та затвердженням на засіданні цієї ради. Виключення з активістів – автоматично після пропуску трьох заходів або засідань Координаційної ради підряд без поважної причини або за рішенням цієї ради по наслідках діяльності активіста, яка не відповідає задекларованим у Хартії цілям та цінностям. Поновлення виключених  членів у активісти – на загальних підставах.

3. Структурними одиницями руху є регіональні (обласні) координаційні ради та Всеукраїнська Координаційна рада.

В роботі регіональних Координаційних рад беруть участь активісти, а також, за бажанням, члени Руху (з дорадчим голосом).

В роботі Всеукраїнської Координаційної ради Руху беруть участь делеговані (з ротацією) активісти від кожної з регіональних Координаційних рад у кількості, що відповідає числу затверджених напрямків діяльності Руху.

Кожна Координаційна рада може включати від 9 до кількох десятків (а з часом – кількох сотень) активістів, які структуруються у групи різного функціонального призначення за алгоритмом, що заданий у Регламенті. Засідання регіональних Координаційних рад відбувається не рідше одного разу в місяць. Засідання Всеукраїнської Координаційної ради – не рідше одного разу на  три місяці. Між засіданнями Координаційних рад активісти працюють над реалізацією їх рішень в проектних, профільних та виконавчих групах.

Регіональна  Координаційна рада складається з усіх активістів  міських та районних осередків на території даного регіону.

Всеукраїнська і кожна з регіональних Координаційних рад складається з профільних груп, кількість яких відповідає числу затверджених напрямків діяльності (наприклад – захист малого і середнього бізнесу, відстоювання конституційних прав і свобод членів Руху і громадян України, екологічна та харчова безпека, тощо), у які входять компетентні у цих профілях чи зацікавлені активісти. При збільшенні кількості активістів у профільних групах Координаційних радах понад 9 (або 12), вони розділяються на дві дочірні профільні групи з відповідною декомпозицією  і розподілом між собою задач і цілей напрямку.

ІІІ. Порядок розгортання Руху.

1. Ініціативна група (5-7 активістів) готує проект Хартії Руху, який включає світоглядно-ідеологічно-ціннісний розділ, організаційну концепцію Руху та критерії оцінки рішень (наприклад – відповідність національним інтересам України, відповідність до положень Хартії, реалістичність, відповідність до наявних ресурсних можливостей, тощо – але не більше 3-5).

2. Склад ініціативної групи збільшується –  від 12 до кількох десятків активістів та утворює Київську Координаційну раду, яка:

–          доопрацьовує Хартію;

–          створює інформаційний сайт;

–          працюючи за алгоритмом роботи, що визначений Регламентом, розробляє місію, стратегію (довгострокову, середньострокову та короткострокову) а також річний план роботи Руху;

–          за результатами своєї діяльності  доопрацьовує алгоритм роботи та Регламент;

–          створює навчальний центр для підготовки та навчання регіональних активістів колективній роботі по виробленню, прийняттю та виконанню рішень за алгоритмом, що визначений Регламентом;

–          навчає активістів з регіонів.

3. Після утворення не менше 5 регіональних Координаційних рад створюється Всеукраїнська Координаційна рада, у кожну з профільних груп якої входить по одному делегованому активісту з кожної регіональної Координаційної ради. Всеукраїнська Координаційна рада приймає і затверджує кінцевий варіант Хартії та Статут Руху, складений на основі Регламенту, а також стратегію та річний план роботи. Всеукраїнська Координаційна рада розробляє та затверджує концепцію сайту – віртуального офісу організації, де викладається вся інформація, ведуться обговорення та голосування, оцінюється діяльність підрозділів Руху, тощо (концепція сайту тут ).

ІV. Тип управління та основні процеси, які регламентуються, започатковуються та підтримуються у Русі:

При створенні нової чи реорганізації існуючої суспільно-політичної організації на самому початку слід визначитися з організаційними засадами його побудови та функціонування. Це значить, що слід дати однозначні відповіді на наступні питання:

1. У який спосіб відбуватиметься розподіл необхідної для досягнення задекларованих цілей роботи поміж підрозділів та окремих учасників організації?

2. У який спосіб буде відбуватися координація  виконання розподілених часток необхідної роботи в організації.

Очевидно, ці питання належать до компетенції керівних органів, тому їх можна поставити у такій формі: «Який тип управління (або реальний механізм прийняття рішень) буде використано в організації?»

– індивідуальне – одноосібне  прийняття рішень лідером відповідного підрозділу на кожному з рівнів ієрархії (очевидно, що сама вершина буде виконувати рішення зовнішнього управління)

– змішане –  індивідуально-групове, коли альтернативи пропонуватиме лідер, володіючи найбільшим обсягом необхідної для цього інформації, а колективний керівний органі вибиратиме найкращу з альтернатив (це створює широкі можливості для маніпуляції альтернативами зі сторони лідера та запуску процесу концентрації в нього  інформації, влади і власності)

– групове – корпоративне, коли рішення приймає мала група рівноправних, однаково інформованих та зацікавлених членів керівного органу, які можуть бути керівниками підрозділів чи організацій, що входять в об’єднання. У такому випадку відбувається  концентрація влади і власності в керівному ядрі, члени якого усвідомивши власні інтереси за умови електорального успіху мають шанс стати або олігархічним кланом, або трансформуватися в ієрархію ( у випадку , коли неформальний лідер має авторитарні стиль управління)

– групове – колективне, коли рішення приймаються УСІМА учасниками організації з використанням відповідних алгоритмів роботи у складі великих груп (наприклад – динамічна мережа))), що дозволяє, застосувавши ряд додаткових процесів, стабілізувати організацію та утримувати її діяльність в рамках визначених на початку цілей з чітким механізмом їх корекції. Це є оновленою формою традиційної для українців вічевої – прямої демократії.

Окрім того, ключовим питанням створення нової організації є ті правила взаємодії, які виникнуть практично на першій зустрічі та відповідатимуть традиційній ієрархічній організаційній культурі. Якщо це не змінити, то в організації відразу започаткуються процеси, описані в першій частині моєї публікації тут: http://zgroup.com.ua/print.php?articleid=4990

Тому, якщо стоїть задача побудувати організацію з новою організаційною культурою  на основі прямої демократії, то слід відразу організовувати роботу перших же зборів у складі динамічної мережі. Це утримуватиме зовсім інші соціально-психологічні процеси, що лежать в основі групової динаміки, в первинних регіональних осередках, які описані в другій частині цієї ж  статті.

В Русі започатковуються  та підтримуються наступні процеси:

1. Базовий процес діяльності Координаційних рад за алгоритмом, що визначений Регламентом, по виробленню, прийняттю та виконанню колективних рішень.

–          Субпроцес  корегування  річних планів, стратегій, місії, Регламенту, Статуту, Хартії.

2. Процеси забезпечення життєдіяльності динамічної мережі (бухгалтерія, підтримка сайту, тощо).

3. Процеси прийому нових активістів і виключення порушників з Координаційних рад Руху.

4. Процеси багаторівневого навчання активістів.

5. Процеси забезпечення зворотних зв’язків:

–          Оцінка в реальному часі відповідності діяльності активістів, структурних підрозділів і Руху в цілому до положень Хартії;

–          Рейтингування в реальному часі обраних і призначених осіб (відповідальних виконавців, Голів Координаційних рад,координаторів груп, тощо).

6. Процеси забезпечення прозорої циркуляції інформації всередині Руху та між ним і зовнішнім середовищем.

Кожний з цих процесів у міру розвитку і становлення Руху регламентується, започатковується та підтримується під керівництвом відповідального за процес,  охоплює окремих активістів чи спеціалізовані групи.

Регламент роботи підрозділів широкого громадського руху

Принциповою відмінністю Руху від інших суспільно-політичних організацій є використання на Зборах його підрозділів алгоритму роботи динамічної мережі без керівного ядра та лідерів. Це  забезпечує  залучення до вироблення, прийняття та виконання рішень УСІХ активістів та утримує їх взаємодію у рамках співробітництва і кооперації. Внаслідок безконфліктної спільної діяльності  активістів Руху формується та зміцнюється поле довіри, встановлюються теплі та дружні стосунки між ними, зростає виконавча дисципліна, формується нова організаційна культура.

Утримання діяльності Руху в рамках його Хартії забезпечують здійснювані у реальному часі моніторинг і оцінка діяльності кожного активіста та усіх його підрозділів на відповідність до цілей та цінностей, які задекларовані у програмних документахі. Ефективність роботи відповідальних виконавців, виборних осіб та призначених керівників підрозділів Руху забезпечує механізм формування їх особистих рейтингів у реальному часі усіма активістами Руху. Прозорість діяльності Руху забезпечує відкритий доступ  до всієї внутрішньої  інформації для всіх активістів та її упорядкована циркуляція і висвітлення на сайті Руху.

1. Членство у широкому громадському русі (далі – Русі).

1.1. У Русі встановлюється трирівневе членство:

–          активісти – учасники Руху, які беруть участь у роботі його підрозділів, виробляють, приймають та виконують рішення;

–          члени – учасники Руху, які запрошуються до реалізації окремих проектів, беруть участь у заходах Руху та долучаються до організаційної діяльності у інший посильний спосіб;

–          прихильники – учасники Руху, які декларують свою підтримку, знайомляться з інформацією про діяльність Руху, поширюють її  і по можливості долучаються до відкритих заходів.

1.2. Вступ в члени Руху відбувається після подання заяви до регіональної Координаційної ради.

Перехід з членів у активісти можливий після роботи у регіональній Координаційній раді протягом 3 місяців за рекомендацією профільної групи, яка затверджена на засіданні Координаційної ради шляхом голосування у відповідності до п. 2.8   цього Регламенту.

1.3. Виключення з активістів стається автоматично після пропуску без поважної причини трьох заходів або засідань Координаційної ради підряд, або за рішенням цієї ради по наслідках діяльності активіста, яка не відповідає задекларованим у Хартії Руху цілям та цінностям. Рішення затверджується шляхом голосування у відповідності до п. 2.8  цього Регламенту.

Поновлення виключених  членів у активісти відбувається на загальних підставах.

1.4. Активісти Руху – учасники Координаційних рад володіють правом приймати усі рішення за принципом  «один активіст-один голос» без  права його делегування чи передачі будь-кому іншому.

1.5. Працівники виконавчих органів Руху не можуть бути  членами Координаційних рад чи інших підрозділів Руху.

1.6. Члени Руху за бажанням можуть приймати участь в роботі Координаційних рад з дорадчим голосом.

2. Діяльність Координаційної ради.

2.1. Основною формою діяльності Координаційних рад є засідання, на якому шляхом голосування приймаються усі рішення. Засідання є правомочним приймати рішення якщо на ньому присутні не менше 1/2 від усієї кількості активістів.

2.2. Координаційна рада шляхом загального голосування обирає Голову. Термін, на який обирається Голова, складає три місяці. Голова не може обиратися на два терміни підряд і більше одного разу протягом календарного року.  Після закінчення вказаного терміну проводяться вибори нового Голови.

2.3. Члени координаційної ради – активісти Руху розбиваються на профільні групи, за якими закріплено напрямки діяльності Руху, що визначені його Хартією. Групи при необхідності можуть обирати або призначати модератора їх роботи.

2.4. Засідання Координаційних рад відбувається за наступним алгоритмом:

2.4.1.  Порядок денний засідання формують закріплені за напрямками діяльності профільні групи у відповідності до своїх річних планів чи поточного моменту. Голова має право додати до порядку денного питання, що актуальні до поточного моменту і виходять за рамки напрямків діяльності профільних груп.

2.4.2.  У складі профільних груп відбувається формування альтернатив або складових вирішення задач, аналізу проблем чи способів реалізації планових заходів, тощо. Результат роботи: список альтернатив або складових, які виробила група, у персональному протоколі кожного активіста.  Тривалість роботи від 10 до 40 хвилин.

2.4.3.  У складі перехресних груп, в які входить по одному активісту профільних груп,  кожен з них доповідає напрацьовані у своїй групі альтернативи або складові та отримує від колег критику, доповнення, зауваження та пропозиції. Результат роботи: список зауважень, доповнень та пропозицій до вироблених профільними групами альтернатив або складових у персональному протоколі кожного активіста. Тривалість – від 20 до 60 хвилин.

2.4.4. У складі профільних груп відбувається узагальнення усієї отриманої активістами інформації на попередньому кроці роботи та  формування одного або кількох альтернативних проектів рішень для подальшого їх затвердження на пленарному засіданні. Результат роботи: проект (або проекти) рішень. Тривалість – від 20 до 60 хвилин.

2.4.5. На пленарному засіданні  заслуховуються доповіді груп та шляхом голосування приймається рішення по кожному з питань порядку денного. Результат роботи:  список прийнятих рішень. Тривалість – від 20 до 40 хвилин.

2.4.6. Виконання вироблених рішень відбувається у складі виконавчих груп або проектних груп під керівництвом відповідальних виконавців у відповідності до розділу 4 цього Положення.

2.5. Засідання Координаційних рад відбувається у визначений день  та час за будь-яких обставин:

– Регіональних координаційної рад – 1 раз у місяць;

– Всеукраїнської Координаційної ради – 1 раз у 3 місяці.

2.6. Ніхто одноосібно не може відмінити чи змінити дату і час засідання будь-якої Координаційної ради – це може бути зроблене лише  в разі неправомочності засідання у відповідності до п.2.1 або в результаті рішення попереднього засідання. У випадку відсутності приміщення засідання збирається на вулиці у визначеному наперед місці і вважається правомочним у випадку дотримання умов п.2.1.

2.7. Позачергове засідання Координаційних рад збираються на вимогу двох профільних груп або Голови.

2.8. Рішення засідання Координаційної ради ухвалюються  двома третинами голосів від кількості присутніх членів.

2.9. Засідання координаційної ради веде її Голова, який відповідає за дотримання алгоритму роботи динамічної мережі та попередньо затверджених  часових рамок, що відведені  для кожного його кроку.

2.10. Координаційні ради вирішують усі питання своєї діяльності у відповідності до положень Хартії Руху, цього Регламенту.

3. Голова Координаційної ради:

– є лідером осередку на термін обрання – три місяці;

– має право робити заяви, звернення, публічні виступи, зміст або тези яких затверджені Координаційною радою;

– без доручення представляє Координаційну раду у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, регіональними та місцевими організаціями політичних партій, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності та підпорядкування, фізичними особами з подальшим викладом у формі звітів усієї інформації  про свою діяльність для ознайомлення з активістів Координаційної ради;

– слідкує за дотриманням правил цього Регламенту всіма активістами Координаційної ради. У випадку виявлення порушень – інформує засідання Координаційної ради і/або ставить питання про попередження або виключення порушників на обговорення та голосування;

– згідно затвердженої Координаційною радою форми передає справи, документи та всю супутню інформацію новообраному Голові;

-у випадку потреби скликає позачергове засідання Координаційної ради.

4. Рішення Координаційної ради та їх виконання.

4.1. Всі рішення Координаційних рад є відкритими і доступними для ознайомлення усім активістам, членам та прихильникам  усіх  підрозділів Руху, а також усім громадянам України, які цікавляться інформацією про діяльність Руху.

4.2. Відповідальність перед Координаційною радою за виконання прийнятого нею рішення несе призначений відповідальний виконавець, який звітує про хід і/або результати виконання на  чергових її засіданнях.

4.3. Рішення виконуються у складі виконавчих або проектних груп під керівництвом відповідальних виконавців і можуть стосуватися будь-якого з напрямків діяльності Руху, що визначені Хартією у межах задекларованих форм діяльності, прав організації та діючого законодавства України.

4.4. Проект рішення та, відповідно, прийняте рішення повинні мати наступні атрибути.

Обов’язкові:

– дата подання проекту рішення і/або його прийняття;

– профіль (напрямок діяльності);

– автор (автори) або група, яка вносить (внесла) рішення для прийняття;

– формулювання рішення;

– короткий опис змісту рішення з зазначенням необхідних для його виконання ресурсів;

– відповідальний виконавець або відповідальні виконавці рішення;

– виконавці рішення та розподіл між ними  обсягу необхідних для його виконання робіт та ресурсів;

– оцінка рішення у відповідності до критеріїв, визначених Хартією Руху;

– термін виконання, контрольні часові рамки.

Додаткові, які вказуються при необхідності або при можливості:

– покрокова методологія виконання рішення з зазначенням бажаного результату кожного кроку та часові рамки їх виконання;

– опис показників, що визначають момент, коли рішення повністю або частково  виконано;

– можливі альтернативні сценарії розвитку подій в процесі виконання рішення та напрямки корегування процесу виконання за таких обставин;

– можливі позитивні і негативні  побічні наслідки процесу виконання рішення та бажана реакція на  них виконавцями рішення;

– можливі форс-мажорні обставини та варіанти реагування виконавцями рішення при їх появі.

Advertisements

Квітень 10, 2011 - Posted by | Динамічні мережі

5s коментарів »

  1. Сповіщення від Розсилка Плахтія « Тарас Плахтій | Листопад 7, 2011 | Відповіcти

  2. Підтримую Автора. Актуальне, те, що назріває сьогодні та на часі.

    Мова йде про одвічне протистояння між державою і суспільством, в якому з моменту проголошення незалежності українське суспільство плентається позаду, виступаючи сировинним придатком для державної управлінської машини, надаючи легітимності антинародним правлячим класам та “еліті”.

    В Конституції закладено аксіому “Носієм суверенітету та єдиним джерелом влади є народ”, справжню суть якої сам СУВЕРЕН-НАРОД не розуміє (адже колективному розуму, на відміну від індивідуального, складно і технічно неможливо думати одностайно та ще й правильно у власних інтересах). Привчений з певною періодичністю (як собака Павлова) просто голосувати він не усвідомлено змирився з делегуванням своїх прав, сліпо толеруючи представницьку демократію. Політичні партії (не має значення назва, “ідеологія”, політична платформа, рейтинг, лідери тощо) монополізували політичну та державну владу на безальтернативній основі. А як же територіальні громади? Народ? Третій сектор? Більшість людей навіть не усвідомлює, що політика може бути якоюсь іншою, аніж такою якою є, без інституту політичних партій, строгої ієрархії та вертикал, думаючи, що проголосувавши за іншу назву чи прізвище щось зміниться (звичайно, багато також залежить від політичної культури даного суспільства). Це самообмеження СУВЕРЕНА, який не може стрибнути вище голови. Власне завдання і полягає в тому щоб розширити межі власного самосприйняття СУВЕРЕНА та ГРОМАДЯНИНА.

    Потрібен час. Переконаний, що ми зобовязані дозріти – поступово, по-одинці, разом, одностайно – до відкритого громадянського суспільства та прямих форм народовладдя (або “горизонтальна демократії”). В іншому разі це шлях до ярма … і нічого в такому разі нарікати на владу. Почнімо з себе.

    Коментар від Taras Rad' | Листопад 8, 2011 | Відповіcти

  3. Все більш-менш зрозуміло. Лише п.2.2 . про обрання голови на один рік. А чому не співголів, які почергово (наприклад, по одному місяці) будуть головувати. До речі – це і є європейські стандарти демократії – розподіл владних повноважень на більшу кількість професійних менеджерів-організаторів. Тому прошу пояснень.

    Коментар від михайло труфан | Листопад 10, 2011 | Відповіcти

    • Шановний пане Михайле! У п. 2.2. йде мова про те, що Голова обирається на три місяці і одна особа може бути Головою лише раз на протязі року. Ваша пропозиція про почергове Головування по одному місяцю також має сенс і може розглядатися як позитивна альтернатива. Обираючи тримісячний термін я виходив з того, що цей строк є необхідним і водночас достатнім для розкриття кожним з Голів свого потенціалу. Дякую!

      Коментар від tarasplakhtiy | Листопад 10, 2011 | Відповіcти


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: