Тарас Плахтій

Динамічні мережі. Теорія та технологія.

Регіональний Круглий Стіл у Львові 21 вересня 2012 року.

Тези вступних доповідей на Регіональному Круглому Столі у Львові  2012-09-21 – ЗАВАНТАЖИТИ у форматі doc

Резолюція Регіонального Круглого Столу у Львові 2012-0921 – ЗАВАНТАЖИТИ у форматі doc

 

Зміст сторінки:

1. Інформація про РКС.  2. Порядок роботи.  3. Відео.  4. Фоторепортаж.  5. Список учасників.

6. Презентація Резолюції РКС (відео) 7. Резолюція

—————————————————————————————————–

1. Інформація про РКС

21 вересня 2012 року у Львові в рамках Ініціативи Першого Грудня учасники Національного Круглого Столу – представники Львівщини  скликають

Регіональний Круглий Стіл (РКС) у Львові

для обговорення проблематики з ключових сфер суспільного життя та пошуку відповідей на питання, які були сформульовані в резолюції НКС «Запрошення до суспільного діалогу».

Місце проведення: Львів, вул. Листопадового Чину, 6, Будинок вчених.

Початок реєстрації 10:00.

Питання, пропоновані для розгляду на першому засіданні РКС:

–       Профільна група №1 – У чому причини падіння довіри людей до влади в державі? Якими мають бути підходи та принципи нової політики, яка б виражала інтереси громадян і суспільних груп?

 Доповідач п. Т. Возняк

–       Профільна група №2 – Як створити умови для чесного бізнесу? Що таке моральна економіка? Що є альтернативою монополіям та хижацькому взаємознищенню учасників економічного процесу?

Доповідач п. В. Щербина

–       Профільна група №3 – Як уникнути зростання протистояння в громадському житті країни? Як позбавити політиків можливостей маніпулювати проблемами минулого? Якою має бути  модель національної пам’яті в Україні?

Доповідач п. М. Маринович

–       Профільна група №4 – Як на основі поєднання історичного досвіду українців, їх найкращих ментальних рис та сучасних здобутків людської цивілізації забезпечити успішність, конкурентоздатність, креативність, інноваційнійсть українського суспільства? Якою має бути освіта та просвіта для забезпечення формування нових якостей українців в умовах інформаційного суспільства?

Доповідач п. М. Зубрицька

–    Профільна група №5– організаційні питання.

Доповідач п. Т. Плахтій

2. Порядок роботи:

10:00 – 11:00 – реєстрація учасників, неформальне спілкування за кавою

11:00 – 12:00 – вступна частина:

–       Урочисте відкриття РКС

–       Вступне слово  (п. М. Маринович )– 5 хв

–       Вступні доповіді за тематикою першого засідання РКС – п’ять доповідей  по 10 хв.

12:00 – 12:15 – перерва на каву

12:15 – 13:00 – робота в профільних групах (вироблення альтернатив або складових рішень у форматі мозкового штурму)

13:00 – 14:00 – робота в перехресних групах (обговорення вироблених альтернатив або складових рішень профільних груп)

14:00 – 15:00 – обід

15:00 – 15:40 – робота в профільних групах (узагальнення результатів обговорення в перехресних групах, вироблення кінцевих рішень, визначення доповідачів та підготовка групових доповідей)

16:00 – 16:45 – пленарне засідання (доповіді представників профільних груп та їх затвердження, представлення проектів рішень організаційної групи та їх прийняття)

16:45 – 17:00 – заключне слово (п. І. Юхновський)

Робота  РКС відбуватиметься у форматі динамічної мережі.

З метою вирішення однієї з ключових проблем українських суспільно-політичних організацій – залежності від зовнішнього фінансування, РКС проводитиметься на засадах самофінансування у відповідності до кращих традицій української самоорганізації. 

3. Відео.

4.Фоторепортаж.

УВАГА! Матеріали розміщено на засадах copyleft – вільне копіювання та поширення без посилання на першоджерело.

Для копіювання повноформатних фото слід клікнути на нього – фото  відкриється у цьому ж вікні в повному розмірі.

Реєстрація та неформалальне спілкування за кавою.

Тарас Возняк відкриває Регіональний Круглий Стіл у Львові:

Привітання від учасників Ініціативи 1 грудня виголосив Мирослав Маринович:

Вступні доповіді за тематикою роботи профільних груп виголосили Тарас Возняк, Володимир Щербина, Мирослав Маринович, Марія Зубрицька, Тарас Плахтій:

Після пленарного засідання відбулося спілкування з журналістами:

Після перерви на каву учасники Регіонального Круглого Столу у Львові працювали у профільних групах за алгоритмом роботи динамічної мережі:

Після завершення роботи у профільних групах учасники РКС переструктурувалися у перехресні групи  у складі 5 осіб – по одному представнику від кожної профільної групи. У перехресних групах відбулося обговорення результатів роботи усіх профільних груп та подання пропозицій, зауважень, доповнень та заперечень до них.

Після роботи в перехресних групах та обіду, учасники повернулися в профільні групи, узагальнили результати обговорення, сформували доповіді та обрали доповідачів. Після цього почалося пленарне засідання, де були виголошені доповіді  профільних груп. Доповідач від профільної групи №1 – Антоніна Колодій, від профільної групи № 2  – Людмила Козак, від профільної групи №  3 – Мирослав Маринович, від профільної групи №4 – Марія Зубрицька, від профільної групи №5 – Богдана Стельмах:


Заключним словом завершив  Регніональний Круглий Стіл у Львові Ігор Юхновський:

5. Список учасників:

Профільна група №1

Возняк Тарас (Львів)

Ткачук Володимир (Львів)

Дяків Теодор (Львів)

Колодій Антоніна (Львів)

Герич Ігор (Львів)

Бермес Зиновій (Львів)

Дичковська Галина

Ландяк Петро (Тернопіль)

Богдан Гудь (Львів)

Головач Юрій (Львів)

Штурхецький Сергій (Рівне)

Кирпушко Ярослав (Чернівці)

Рохов Руслан (Хмельницький)

Марія Сковрон (секретар)

Профільна група №2

Щербина Володимир (Львів)

Поліщук Олег (Львів)

Андрущишин Андрій (Львів)

Ванько Петро (Львів)

Зінько Михайло (Львів)

Урбанович Олег (Львів)

Мочернюк Микола (Івано-Франківськ)

Кухар Володимир (Тернопіль)

Остапчук Василь (Новоград-Волинський)

Володимир Кандзьолка (Дрогобич)

Козак Людмила ( Рівне )

Анциперов Арсен (Чернівці)

Супрунюк Олександр (Кам’янець-Подільський)

Семко Михайло (секретар)

Профільна група №3

Маринович Мирослав (Львів)

Голубець Михайло (Львів)

Максимович Богдан (Львів)

Друль Орест (Львів)

Дащаківська Оксана (Львів)

Вівчарик Олег (Львів)

Довганюк Ігор (Коломия)

Ковалик Ігор (Тернопіль)

Трояновський Богдан (Львів)

Вихрущ Анатолій (Тернопіль)

Якубович Михайло (Рівне)

Венгринович Олександр (Тернопіль)

Скрипник Олексій (Львів)

Медвідь Ігор (секретар)

Профільна група №4

Зубрицька Марія (Львів)

Грицак Ярослав (Львів)

Мриглод Ігор (Львів)

Мамчур Звенислава (Львів)

Михайло Лобур (Львів)

Трохимчук Андрій (Львів)

Сушинський Олександр (Львів)

Лебедюк Віталій (Рівне)

Кохалевич Ярослав (Львів)

Теленько Богдан (Хмельницький)

Процак Олег (секретар)

Профільна група №5

Карачевський Роман (Львів)

Коваль Олександра (Львів)

Сурма Святослав (Дрогобич)

Іванків Олександр (Львів)

Маковський Петро (Львів)

Іваночко Василь (Івано-Франківськ)

Любомир Лещук (Львів)

Ковалишин Костянтин (Львів)

Стельмах Богдана (Луцьк)

Симонович Андрій (Рівне)

Прокопишин Тарас (Львів)

Притула Ярослав (Львів)

Захаревич Іванка (секретар)

6. Презентація Резолюції регіонального круглого столу у Львові 21 вересня 2012 року

(Львів, Прес-Клуб, 15 жовтня 2012 року)

7. Резолюція Регіонального Круглого Столу у Львові 21 вересня 2012 року.

21 вересня 2012 року в рамках загальнонаціонального діалогу, який започаткували учасники Ініціативи 1 грудня, у Львові відбувся Регіональний Круглий Стіл, на якому, серед інших, розглядалися наступні питання:У чому причини падіння довіри людей до влади в державі? Як створити умови для чесного бізнесу? Що таке моральна економіка? Якою має бути  модель національної пам’яті в Україні? Якою має бути освіта та просвіта для забезпечення формування нових якостей українців в умовах інформаційного суспільства?Відповіді на ці питання стали основою Резолюції Регіонального Круглого столу, яка представлена нижче. Вона є зверненням до суспільства і до тих громадян країни, які шукають спільних орієнтирів для майбутніх змін.

Резолюція Регіонального Круглого столу у Львові

Визнавши:

що за два роки правління нинішнього керівництва ми опинилися в іншій країні, з якої стрімко усувають її українські ознаки;

що нинішня система формування та функціонування влади України не відповідає уявленням більшості суспільства про природний для нього устрій та поєднує в собі цілковиту централізацію управління суспільними процесами і ресурсами, послуговуючись для цього заборонним законодавством, викривленою ліберально-демократичною риторикою, популізмом і спекуляціями патерналістськими очікуваннями суспільства;

що в суспільстві штучно підтримується упереджене ставлення до підприємництва, панує принцип презумпції його винуватості, встановлено невиправдану його зарегульованість, яка сковує підприємницьку ініціативність, збільшує безробіття і прирікає Україну на роль країни-пристосуванця до умов, які склалися в глобальній економіці;

що відсутність стратегічного бачення розвитку української освіти, убога та матеріально застаріла освітня та наукова інфраструктура, низький соціальний статус педагогів і науковців призводять до інформаційного та технологічного відставання України від провідних країн світу і не забезпечують необхідних умов для здобуття громадянами України належного рівня компетенцій,

що духовна деградація суспільства паралізує його спроможність провести належні політичні та економічні реформи і що успішна держава може сформуватись лише на здоровій ціннісній «матриці»,

Регіональний Круглий стіл у Львові пропонує:

У суспільно-політичній сфері

  1. Розірвати антагоністичний симбіоз східної середньовічної деспотії та європейського світобачення; державну владу привести у відповідність із волею народу,  закони – з моральними принципами, цьому народові притаманними; суспільні регулятори – з успішним національним досвідом і традиційним суспільним устроєм «особа-сім’я-родина-громада-держава» », у якому кожна ланка здатна виконувати свої відповідальні функції.
  2. Розбудовувати в Україні суспільство самоврядних громад, утверджувати українство через самоорганізацію спільноти, оскільки атомізоване, пасивне й розсварене населення створити упорядковану націю не спроможне. Держава при цьому лише об’єднує громади в єдину цілість і виконує виключно ті функції, які не можуть реалізуватися на нижчих суспільних рівнях.
  3. Опорою влади й суспільства зробити громадянина, який зацікавлений у благоденстві своєї держави, позбувся патерналістських ілюзій – що все має зробити влада, бере на себе відповідальність за стан справ у суспільстві й наділений реальними важелями впливу на всі державні функції знизу догори; громадянин критикує не державу, а владну адміністрацію, а критикуючи її – подає конструктивні пропозиції.
  4. Нарощувати міжлюдську і громадську солідарність, творити горизонтальні зв’язки, що базуються, у перше чергу, на довірі:

а)      відновлювати довіру через забезпечення прозорості діяльності і прогнозованості намірів; вести громадський самоконтроль, оздоровлювати політичну сферу чесною громадською активністю знизу;

б)      використовувати механізми міжлюдської довіри, вироблені у релігійних системах (у християнстві це братства, церковні спільноти тощо);

в)      поступово інституціалізовувати самоорганізацію, зокрема забезпечити функціонування статутів територіальних громад з метою формування влади громадою та впливу на неї у міжвиборчий період;

г)      творити незалежні громадські ЗМІ.

5. Подолати приреченість на міжгрупові протистояння:

а)      усвідомити, що наші суперечності є природнім наслідком нашої різності, посилити толерантність до інакшості і приглушити прагнення до нав’язування своїх поглядів як єдиноправильних;

б)      визнати, що розмаїтість регіональних ознак була впродовж віків притаманна Україні, є її конкуренційною перевагою і в ній криється невикористаний потенціал суспільного розвитку;

в)      не боятися конфліктів інтересів, а навчитися їх розв’язувати; дотримуватися певної культури ведення діалогу, шануючи гідність опонента;

г)      залучати релігійні громади до залагодження конфліктів; а через солідарне миротворство, спільні духовні та культурні акції зменшувати й самі міжконфесійні непорозуміння.

У сфері економіки

6.      Сприяти природній капіталізації праці, формувати в суспільстві середній клас.

7. Наймана праця має:

а)      забезпечувати поточне споживання працівника та його родини;

б)      фінансувати їхні потреби, пов’язані з придбанням товарів довготривалого вжитку, покращенням побутових умов, придбанням житла;

в)      відновлювати працездатність, берегти здоров’я членів сімей, підвищувати їхні освітні та кваліфікаційні рівні;

г)      мати заощадження у банках, забезпечувати потреби «на старість» і «на чорний день»;

д)      через механізм успадкування забезпечувати фінансування віддалених у часі потреб, набувати продуктивні чи фінансові активи

е)      створювати економічні передумови для формування приватної власності родин, громадської свідомості та громадянського суспільства.

8. У підприємництві першочерговими завданнями є:

а)      спростити дозвільну систему;

б)      максимально наблизитися до європейської системи стандартизації та підтвердження відповідності;

в)       знеособити контакт  «підприємець-держава» за посередництвом електронного зв’язку, що дасть можливість захистити громадянина в економіці та бізнесі, усунути низку чинників, які призводять до корупції та невиправданих витрат;

г)      забезпечити розвиток малого і середнього підприємництва та вільне функціонування внутрішнього ринку;

д)      надавати державний і громадський пріоритет для повного забезпечення внутрішнього попиту конкурентоспроможними товарами і послугами першої необхідності українського виробництва.

9. Розробити дійове антимонопольне законодавство та механізми протидії суспільства тенденціям до монополізації в економіці; визнаючи важливу роль великих корпорацій, не допустити, щоб вони одноосібно встановлювали рівень цін на свою продукцію, стандарти якості товарів і послуг, а також безконтрольно використовували трудові та природні ресурси України, негативно впливаючи на її довкілля.

10. Реформувати чинну в Україні систему соціального (перш за все – пенсійного) забезпечення, створити економічні передумови для формування приватної власності родин, громадської свідомості та громадянського суспільства; з цією метою:

а)      забезпечити сплату громадянами податків та соціальних внесків (особливо — пенсійних) не через податкових агентів, а самостійно;

б)      припинити монополію держави на задоволення відповідних потреб і системно повертати ці функції тим, кому вони належали традиційно, а саме: сім’ї та громаді;

в)      поступово заміщувати джерела фінансування пенсійної потреби суспільства з солідарних на приватні;

г)      на пенсійні внески нараховувати відсотки за ставкою рефінансування НБУ на користь їхнього власника з правом успадкування.

У сфері освіти

11. Творити духовно-інтелектуальне поле для подальшого суспільного розвитку; з цією метою:

а)      вважати основним завданням виховання висококваліфікованих спеціалістів, патріотів Української держави;

б)      законодавчо закріпити принцип університетської автономії як визначальний принцип вищої освіти;

в)      підвищувати статус наукових досліджень у ВНЗ через збільшення їх фінансування, розширення системи державних і недержавних ґрантів для заохочення розвитку науково-дослідних лабораторій та інститутів;

г)      ініціювати створення в провідних університетах України творчих груп для розробки новітніх концепцій розвитку країни; заохочувати міжуніверситетське партнерство у цій ділянці

12. Провести системні, порівняльні, аналітичні дослідження якості навчального та наукового процесу та ефективності управління ним, для чого:

а)      створити єдину систему освітньої статистики і моніторингу;

б)      перейти до ключових компетентностей у реформуванні навчальних планів і програм, зробити основний наголос на вивченні української мови, математики та іноземних мов як пріоритетних предметів; дотувати друк потрібних підручників, першоджерел і словників;

в)      чітко визначити для України пріоритети у світовому розподілі праці як у сфері наукового пошуку, вибору і підтримки базових інновацій, так і  набування стійких ринків збуту продукції.

13. Підвищити соціальний статус педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників:

а)      розробити конкретні механізми реального підвищення заробітної плати і системи мотивацій;

б)      запропонувати нову модель проведення атестації педагогічних працівників, чітко прописавши критерії досягнень різних кваліфікаційних категорій, враховуючи прогрес учнів у їх навчальних досягненнях.

У духовній сфері

14. Дбати про духовну єдність України; для цього:

а)      шанувати історичний біль соціальних груп та одне одного; вважати недопустимими пропаганду чи провокування міжрегіональної і міжконфесійної ворожнечі та використання цього інструмента в передвиборчих перегонах;

б)      вважати історію етносів України  інтегральною часткою української історії;

в)      шанувати свої регіональні особливості, не принижуючи особливості інших регіонів.

15. Протистояти маніпулюванню проблемами минулого; з цією метою:

а)      виробити державну політику національної пам’яті, яка має базуватися на засадах національної ідеї, об’єктивності, історичної правди; не на нав’язуванні, а на співіснуванні різних моделей пам’яті; сприяти консолідації української політичної нації і бути базою національного виховання;

б)      популяризувати авторитетні історичні постаті різних періодів і різних територій України, утримуватися від надмірної їх сакралізації; створювати системи об’єднуючих місць пам’яті, проводити конкурсний відбір мультимедійних підручників історії;

в)      утверджувати позитивний підхід до проблем; зміщувати акценти з минулого, яке ділить, на майбутнє, яке має значно більші шанси нас об’єднати;

г)      вивести проблемні питання з політичного дискурсу в громадський; започаткувати широкі публічні дискусії, але не політиків, а експертів; плекати міжрегіональний діалог інтелігенції задля вироблення суспільного консенсусу.

16. Бути готовими до масового руху духовної непокори руйнівницьким заходам нинішньої влади, спрямованим на роз’єднання української політичної нації.

17. Готувати рух духовного оновлення суспільства й самого себе, тобто утверджувати духовну альтернативу всьому, що руйнує наш духовний світ:

а)      нас схиляють зраджувати – ми будемо вірними своїм ідеалам;

б)      нас змушують продаватися – ми станемо непідкупними;

в)      нас привчають брехати й халтурити – ми будемо відповідальними;

г)      нас штовхають до ворожнечі – ми шукатимемо порозуміння;

д)      нас переконують: «Нічого не вийде» – ми ж у відповідь: «Візьми і зроби!».

Ми маємо постійно навчатись, вдосконалюватись і змінюватись. Ми починаємо з найпростіших гасел нашого буття: бережімо чистоту обійстя, чистоту робочого місця, чистоту  міжлюдських відносин, чистоту помислів і душі.

Advertisements

Вересень 22, 2012 - Posted by | Динамічні мережі

3s коментарів »

  1. Вітаю! Це нарешті відбулося!
    Хотілося б почути кожну підсумову доповідь..

    Коментар від Victoria | Вересень 22, 2012 | Відповіcти

  2. Чудовий захід. Загалом ця ініціатива має всі шанси утвердитися і проникати в маси. Учасники круглого столу, а також ті, хто має бажання долучитися до подальших дій, можуть стати монолітом інтелектуального середовища України і, щоразу викристалізовуючи завдання та шляхи їх реалізації, набирати оберти до створення України нового рівня

    Коментар від Богдана Стельмах | Вересень 23, 2012 | Відповіcти

  3. Потрібний захід і багато чудових знайомих людей. Повідомте, коли будуть матеріали, дякую.

    Коментар від Yaropolk Tymkiv | Вересень 23, 2012 | Відповіcти


Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: